Долинська сільська територіальна громада Подільського району Одеської області
Одеська область, Подільський район

Боєприпаси проти родючих ґрунтів: чому Україна може втратити статус годувальниці світу

Дата: 04.08.2023 16:57
Кількість переглядів: 63

Фото без описуФото без описуФото без опису

За даними Міністерства оборони України, для знищення однієї цілі росіяни випускають до 350 артилерійських боєприпасів різного калібру. Упродовж 2022 року росіяни здійснювали 40-50 тисяч артилерійських пострілів на добу. На додаток — величезна кількість російських ракетних ударів, масштабне застосування мін і стрілецької зброї. Українці теж не мовчать у відповідь. 

«Хімічна начинка боєприпасів спричиняє агресивний вплив на довкілля. За даними ДСНС, до 40% території України заміновані або забруднені вибухонебезпечними залишками внаслідок війни. Ці території потребують спеціального обстеження — необхідно з’ясувати перспективу їхнього використання у господарській діяльності», — говорить офіцер Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України майор Владислав Дудар.

hromadske з’ясувало в екологів, яку небезпеку для українських угідь становлять вибухові речовини і скільки коштуватиме очищення наших ґрунтів від боєприпасного забруднення.

Найбільші хімічні забруднювачі

Вибухових сумішей існує дуже багато, але основним вибуховим зарядом у кожній із них є тротил та гексоген. Їх називають вторинними вибуховими речовинами (ВВР), бо вони не можуть бути надійно підірвані без зовнішньої вибухової сили. 

«Під час вибуху одного 115-мм осколково-фугасного боєприпасу, спорядженого гексогеном, утворюється близько 4000 л газу, який містить продукти згоряння цієї вибухової речовини. Більша їхня частина, зокрема важкі метали (свинець, мідь, миш’як, цинк тощо), осідають на ґрунт», — ідеться у звіті «Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів» від ГО «Центр екологічних ініціатив “Екодія”». 

«Навіть невеликі концентрації забруднювальних речовин змінюють активність ферментів в організмі людини, впливають на синтез білка, спричиняють зміни на генетичному рівні», — йдеться у звіті «Екодії».

Дослідження, проведені у США, встановили: якщо боєприпас вибухнув за належним алгоритмом, 99% ВВР згоряє і лише 1% потрапляє в ґрунт (у протитанкових боєприпасах згоряє 80% ВВР). Але такі показники характерні для нових боєприпасів.

«Натомість росія використовує проти нас старі боєприпаси, випущені понад 30 років тому, — зауважує майор Дудар. — До 40% з них або взагалі не вибухають, або їхні вибухові суміші згоряють не повністю і потрапляють у довкілля». 

Як довго забруднення може бути небезпечним

Україна може спрогнозувати це, спираючись на досвід іноземців. Приміром, Велика Британія, Польща, Румунія та інші країни Європи досі не закінчили очищення своєї території від боєприпасів часів Другої світової війни, і через проржавілі корпуси цих боєприпасів просочується шкідлива для довкілля хімія. 

А Франція вже понад сто років бореться з наслідками забруднення, якого її землі зазнали під час Першої світової. Місцина від Лілля до Нансі (уздовж кордону Франції з Бельгією та Німеччиною), де велися найжорстокіші бої тієї війни, визначена як Червона зона. Там досі такий високий рівень забруднення ґрунту важкими металами та нерозірваними боєприпасами, що територія законсервована і вважається непридатною для проживання й господарювання.

Розрахунки, здійснені французьким урядом, показали, що просто законсервувати цю зону економічно вигідніше, ніж витрачати гроші на її очищення. А загалом для того, щоб за нинішніх технологій і темпів роботи повністю очистити територію Франції від залишків боєприпасів Першої світової війни та мінімізувати вплив ВВР, знадобиться до 700 років.

 Почати з класифікації землі

«Насамперед Україна має провести первинну оцінку своєї території, тобто визначити: яку ділянку землі потрібно законсервувати, яку очистити (і від яких саме забруднювачів) або перепрофілювати її використання, а яка не потребує жодних спеціальних заходів очищення, — говорить Владислав Дудар. — Для цього необхідно здійснити спеціальний аналіз ґрунтів». 

На переконання військового еколога, не варто визначати увесь хімічний склад забруднень — це дуже дорого. Достатньо приділити увагу кільком найбільш поширеним і токсичним елементам — важким металам, нафтопродуктам тощо. 

Наразі Україна не має жодної лабораторії для проведення відповідних аналізів, тож доведеться користуватися послугами іноземних партнерів. Доцільно було б застосувати в роботі портативні масспектрометри — прилади, які можуть визначати наявність хімічної речовини та рівень її концентрації. 

«За допомогою масспектрометра можна буде визначити землі для консервування без їхнього попереднього розмінування, це дозволить зекономити фінансові ресурси, — зауважує Владислав Дудар. — Відповідні території треба буде просто огородити й поставити під охорону». 

Розміновуватимуть не все і не скрізь?

Брати ґрунт на аналіз можна лише з розмінованої ділянки. Сьогодні Україна — найбільш замінована країна у світі. За висновками словацької неурядової організації GLOBSEC, які опублікувало видання The Washington Post, на повне розмінування території України знадобиться 757 років. Це за умови роботи приблизно 500 груп, які зараз працюють в Україні, адже один сапер за день може очистити до 9 квадратних метрів.

Фахівці «Екодії» зауважують, що під час розмінування територій руйнується органіка ґрунту, втрачаються його фізико-хімічні властивості та потенційна родючість. Детонація забруднює ґрунт металевими фрагментами й залишками вибухової речовини. 

«Операції з очищення від наземних мін часто складні й дорогі, тому в країнах, що розвиваються, ці наслідки можуть трактуватися як абсолютна втрата ґрунтових ресурсів», — ідеться у звіті «Екодії».

Нині у світі існує багато прикладів перетворення замінованих територій на природоохоронні зони. Приміром, на кордоні між Іраком та Іраном колишні мінні поля стали прихистком для перських леопардів, які зникли на інших територіях цих країн, а в Анголі заміновані колись ділянки перетворюються на стежки міграції африканських слонів.

«З роками на замінованих територіях природа самоочиститься, там виникнуть нові екосистеми, як у Чорнобильській зоні, — каже голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк. — І що, ми будемо корчувати дерева й чагарники, аби під їхніми коренями шукати міни? Може статися, що інші держави платитимуть нам гроші, щоб ми залишили заміновані ділянки для природного заростання та очищення повітря над Європою». 

Скільки коштує очищення ґрунтів

За оцінками Світового банку, ціна розмінування квадратного метра в Україні може становити до 8 доларів. За такими прогнозами, лише на наступне десятиліття на заходи з розмінування України знадобиться понад 37 млрд доларів. 

Водночас дорогі й заходи з відновлення родючості ґрунтів. Для його пришвидшення застосовують консервацію земельних ділянок (її порядок визначений у Постанові уряду №35 від 19 січня 2022 року) та їхню рекультивацію.

Консервують ділянку, коли рівень пошкодження ґрунту перевищує 75%. Тоді її вилучають із господарської діяльності й відтворюють на відповідних територіях трав’яний покрив або заліснення. Вартість консервації визначається ціною самої ділянки та рівнем її забруднення. 

Рекультивація ж означає активне очищення ґрунту за допомогою технічних і біотехнологічних заходів. Їхнє проведення дуже дороге. У звіті «Екодії» наводять, приміром, такі дані:

• фітосанація ґрунту (тобто його оброблення за допомогою рослин, що зменшують концентрацію забруднювача або поглинають його): коштує від 150 доларів до 250 тисяч доларів за 1 га;

• хімічне вилуговування (промивання): коштує від 30 доларів до 300 доларів за 1 кубічний метр ґрунту;

• хімічне окислення/відновлення: коштує від 200 до 500 доларів за тонну обробленого ґрунту без урахування затрат на аналітичні дослідження;

• захоронення відходів (поховання їх під землю в спеціально створені виїмки, покинуті вугільні шахти тощо): коштує від мільйона доларів за 1 тонну.

Насправді технологій, що застосовуються для рекультивації земель, у рази більше. Однак уже зрозуміло, що фінансування відповідних заходів стане серйозною проблемою для держави та приватних власників земельних ділянок. 

Сільгоспвиробники нехтують безпекою

«За результатами 2021 року сільське господарство дало найвищий відсоток до ВВП серед усіх галузей економіки — більше як 10%. На агропродовольчу продукцію також припадає найбільший відсоток у загальному експорті України — близько 41% за рік. Ми дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки», — заявляв міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко буквально за два тижні до початку повномасштабного вторгнення росіян.

Відтоді військові дії сконцентрувалися якраз у районах-лідерах із виробництва української сільгосппродукції. За підрахунками ГО «Українська природоохоронна група», третина орних земель України досі перебуває під окупацією. Тобто після закінчення війни уся ця територія потребуватиме очищення від забруднення ВВР.

«На жаль, українські сільгоспвиробники не переймаються станом своїх земельних угідь. Постійно надходить інформація про те, що трактористи чи комбайнери підриваються на мінах, що під час сільгоспробіт детонують снаряди тощо, — говорить еколог Олексій Василюк. — Тобто розмінування або не проводиться, або здійснюється недбало. Я вже не кажу про оцінку стану ґрунту і його очищення. А оскільки сільгоспвиробництво на деокупованих територіях триває, на ринок потрапляє продукція сумнівної якості».

Еколог переконаний, що Україні необхідно заборонити використання сільгоспугідь на деокупованих територіях до проведення оцінки ґрунтів та їхнього хімічного аналізу. Інакше Україна може втратити світові ринки сільгосппродукції.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь