Долинська сільська територіальна громада Подільського району Одеської області
Одеська область, Подільський район

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ

Дата: 01.02.2023 10:37
Кількість переглядів: 128

Фото без опису

Бджоли відіграють важливу роль в сільському господарстві як запилювачі квіткових рослин. Однак останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період при масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.

Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди, тобто препарати, які застосовують проти шкідників. Так, за даними науковців, у 95% випадках хімічний токсикоз викликають саме ці речовини, в 4% – гербіциди і лише 1% припадає на інші хімікати.

У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів; використання небезпечних для бджіл препаратів. Часто отруєння відбувається при авіаційних обробках або коли проходить обприскування при підвищеній силі вітру (більше 5 м/с). При цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджоли або безпосередньо на територію пасіки.

Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», відповідно до яких адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше чим за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. Для оповіщення доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).

У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». У цьому ж довіднику зазначені і пестициди, що рекомендуються до використання на присадибних ділянках.

Всі роботи з пестицидами проводять в ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

Забороняється залишати в полі невикористані розчини пестицидів, також категорично забороняється обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів. Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань із застосуванням наземного малооб’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату чітко за нормами. Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди або біопрепарати. Обробки проводять в ранкові години за відсутності масового льоту бджіл, при цьому авіаобробки виключаються.

Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами місцевого самоврядування.

Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку повинен видаватися ветеринарно-санітарний паспорт. У ньому повинні бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.

Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку: вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник. Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробці пестицидами 2 класу небезпечності , обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб, а третього класу – 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.

Для запобігання занесенню в вулик квіткового пилку, зібраного з оброблених пестицидами рослин, рекомендується використовувати пилковловлювачі. Відбір пилку не порушує льотну активність бджіл, але разом з тим попереджає їх отруєння. У зонах частих обробок рослин, пилковловлювачами можна користуватися постійно.

До перевезення пасік вдаються у випадках використання отрути з тривалим терміном дії або за відсутності на пасіці необхідного обладнання для ізоляції бджіл. Бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від пасіки.

Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія, представники територіального органу Держпродспоживслужби, представники територіального органу Національної поліції України, власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа та інші . В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; інформація про домовленість та згоду розміщення вуликів на полях сільгосптоваровиробника; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.

Законодавчу силу при визначенні причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог.

Матеріал в лабораторію направляють в той же день або не пізніше 3-х днів після отруєння. Разом з пробами у ветеринарну лабораторію направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.

Державний фітосанітарний інспектор

управління фітосанітарної безпеки

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області

Тетяна КРАВЧЕНКО


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь