Захист дитини від кіднепінгу
Маленька людина потребує додаткового захисту, турботи, опіки від дорослих. Саме тому діти все частіше стають жертвами злочинів, пов’язаних з насиллям, викраденням.
У зв’язку з тим, що батьки не можуть бути біля дітей цілодобово, певний час вони проводять самі, чи то йдучи додому, чи повертаючись з гуртка, або й просто під час ігор на вулиці. Надмірна опіка шкодить розвитку дитини, позбавляє її як впевненості в собі, так і необхідного особистого простору, який сприяє соціалізації. То ж як бути, щоб не замкнути своє чадо у чотирьох стінах та не турбуватися про те, як поведеться ваша дитина при зустрічі з незнайомцем.
Торгівля дітьми — це використання дитини з метою отримання прибутку. На жаль, така торгівля є частиною злочинного бізнесу, широко розповсюдженого у всьому світі. Його жертви можуть підлягати трудовій та сексуальній експлуатації. Фактично — це сучасна форма рабства, заснована на примусі й насильстві. Торговці дітьми – це безжальні люди. Вони завойовують довіру дитини, а потім обманюють її і здійснюють над нею насильство, отримуючи прибутки. Рушієм торгівлі дітьми є попит на дешеву, незахищену й нелегальну робочу силу.
Кіднепінг знаходиться серед злочинів, про які батьки повинні розповідати своїм дітям, прививаючи їм модель поведінки на вулиці в різних нестандартних ситуаціях. Тому, безпосередньо батькам потрібно підготувати дитину, щоб остання знала, що робити.
Викрадених дітей можуть експлуатувати у вуличній торгівлі, як домашню прислугу, в сільському господарстві, як танцівників, офіціантів, жебраків або задля надання сексуальних послуг.
У зонах бойових дій викрадених дітей використовують як носильників, слуг, посильних, шпигунів. Інколи цих дітей змушують здійснювати злочини проти своїх рідних, а також співвітчизників. Такі діти часто гинуть.
Викрадені діти не мають захисту, вони ризикують не тільки своїм здоров’ям, але й своїм життям. Вони погано харчуються, не вчаться в школі, підлягають насильству й експлуатації.
Багато країн світу борються з торгівлею дітьми, переслідують злочинців, які нею займаються. Створено закони, що забороняють торгівлю дітьми й передбачають суворі покарання за цей злочин. Функціонують системи державного захисту жертв торгівлі дітьми. Зрештою, у цій ситуації також багато залежить від простих людей, їхньої поінформованості та бажання боротися проти торгівлі дітьми та їх використання в злочинних цілях.
Що робити у зв’язку із цим. Бути обережними з чужими людьми, не розмовляти з ними, не погоджуватись кудись їхати або йти з ними, завжди повідомляти батькам про те, куди ви пішли й коли повернетесь. Уміти оцінювати небезпеку або безпеку в компанії, в якій ви проводите свій час, небезпеку й безпеку місць, в яких ви буваєте.
Дорослі повинні давати наступні поради дитині:
завжди говорити, куди йде та з ким;
вчасно приходити додому й за можливості ніколи не затримуватися на вулиці;
розповідати про нові знайомства у всіх деталях, особливо про знайомства зі старшими за віком;
розповідати батькам про усе, у тому числі й про те, про що соромно говорити;
вирушаючи в гості, залишати домашній номер телефону й адресу й за можливості повідомляти про своє місцезнаходження; не відгукуватися на прохання сторонніх людей зробити що-небудь для них (зробити покупку, приміряти річ, піднести до квартири сумки, допомогти знайти свійську тварину в кущах, покликати когось із підвалу та ін.), оскільки злочинці вдаються до подібних прийомів;
ніколи не сідати без дозволу батьків у чужу машину, навіть якщо за кермом буде знайомий;
взагалі не йти зі сторонніми будь-куди з їхньої ініціативи;
не приймати подарунки без дозволу батьків, не брати солодощі і напої, тому що вони можуть бути начинені наркотичними або снодійними речовинами;
не дозволяти чужим обіймати себе, цілувати, оскілки в такий спосіб можна «заразитися хворобою»; дитина має знати, що це непристойно, і дорослі, які так чинять, можуть заподіяти їм зло;
не впускати у квартиру нікого, у тому числі й знайомих, якщо вдома сам;
голосно кричати й за можливості тікати, якщо хтось силою хоче повести кудись;
кликати на допомогу, звертатися до поліції, якщо до неї чіпляються, або в небезпеці перебувають інші діти.
Важливо для дитини:
знати своє ім’я, прізвище, адресу та номер телефону батьків;
не повідомляти незнайомцям, коли батьки ідуть на роботу та повертаються з роботи, планують відпустку, скільки і де тримають грошей;
не дозволяти доторкатися до себе незнайомим людям;
обов’язково розповісти батькам про незнайомців, які ведуть себе підозріло, запам’ятати, як виглядають деталі одягу цих незнайомців;
пам’ятати тільки ті настанови і правила, які дають батьки, не зважати на зауваження або накази незнайомців;
не розмовляти і нікуди не ходити з незнайомцями;
якщо незнайомець намагається силою тягнути дитину: тікати, опиратися, дряпатись, кусатися, брикатися, кричати: «Хто ви? Я вас не знаю!”;
запитати дозвіл батьків, перш ніж прийняти подарунок чи піти в гості, навіть якщо це пропонують знайомі люди.
Щоб максимально захистити дитину від можливих посягань, можна придумати свій особистий пароль безпеки, який знатимуть лише батьки та дитина. Домовтесь, що за обставин, коли мама чи тато вимушені передати послання через незнайому людину, посланець буде використовувати цей пароль на початку розмови: «Тюльпан. Тебе мама прохала підійти до виходу із торгового центру».
Сучасне українське суспільство стикається з цілим рядом загрозливих викликів і проблем, пов’язаних із кіднепінгом. Торгівля дітьми є однією з найбільш актуальних соціальних проблем в Україні, що водночас виступає країною походження, транзиту та кінцевого пункту призначення для жертв торгівлі людьми. В Україні давно спостерігається тенденція: діти зникають частіше, а знаходять їх рідше. Тому нашою метою є перестерегти та навчити правилам захисної поведінки своїх дітей в екстремальній ситуації. І завжди пам’ятайте: будь-які правила повинні повідомлятися дитині не з позиції загрози, а з позиції довіри. Чим міцніші ваші довірчі відносини усередині родини, тим менше шансів у ваших недоброзичливців. Бережіть одне одного.
