Що потрібно знати про сказ?

Що потрібно знати про сказ?
28 вересня – Всесвітній День боротьби зі сказом. Сказ залишається постійною загрозою для людей. Більше 40 років в Україні триває епізоотія сказу природнього типу. Особливо ускладнилась епізоотична ситуація в цьому році. За 8 місяців поточного року в Подільському районі вже зареєстровано 10 випадків сказу серед тварин. На фоні незадовільної епізоотичної ситуації виникає постійна загроза інфікування сказом людей.
Сказ – це інфекційне захворювання, збудником якого є вірус. У хворої тварини вірус виділяється зі слиною.
На сказ хворіють всі домашні і дикі тварини. Із домашніх тварин найбільш частим джерелом цього тяжкого захворювання є коти та собаки, із диких – лисиці.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на ушкоджену шкіру. Заразитись можна і від захворілої, але зовні здорової тварини, так як в слині збудник з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак сказу. Через молоко, воду, харчі вірус не передається.
Скритий (інкубаційний) період триває від 2-х тижнів до декількох місяців, а іноді до року, але частіше 1-2 місяця. Час скритого періоду залежить від місця розташування укусу. Чим ближче укус розташований до головного мозку, тим скоріше наступає захворювання. Небезпечні - множинні, обширні покуси, а також укуси нанесені дикими тваринами, особливо вовками, лисицями. В їх слині найбільша концентрація вірусу.
Як протікає сказ у тварин?
У собак хвороба протікає в буйній або тихій (паралітичній) формі. Захворівша на сказ собака починає проявляти признаки занепокоєння, роздратованості - скулить, треться об господаря. У тварини зникає апетит, з’являється блювота, лай стає сиплим, утруднюється ковтання, із рота виділяється слина.
Іноді власник собаки допускає помилку, замітивши що собаці стало трудно ковтати, розраховуючи що вона подавилась кісткою, намагається витягнути кістку,засовує руку в пащу і таким чином наражається на зараження.
Часто хвора собака збігає з дому і кусає на своєму шляху собак, людей. При тихій (паралітичній) формі тварина неагресивна, відмічається параліч кінцівок.
У котів захворювання на сказ протікає, як правило, в буйній формі. Скажені коти часто накидаються на людей і наносять укуси в області лиця, рук.
Своєрідно протікає сказ у лисиць. Першою його ознакою є те що вона перестає боятись людей, заходить в населений пункт, ходить по вулицям, кусає тварин , людей. Часто люди убивають їх і знімають шкірку, чим наражуються на зараження. Діти також нерідко намагаються піймати хвору тварину, яка ледве рухається.
Що потрібно знати щоб не заразитися цією смертельною інфекцією?
Необхідно не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів.
Якщо ж все таки покусала тваринапотрібно негайнопромити рану проточною мильною водою з допомогою шприцу або спринцівки. Краї рани обробити йодною настойкою. Після цього необхідно якомога швидше звернутись до медичного закладу , де буде вирішена необхідність проведення антирабічних щеплень.
Необхідно також знати, що не слід вбивати тварину, яка покусала Вас, якщо у неї немає ознак сказу. Її слід прив’язати або помістити в клітку і визвати ветлікаря для проведення нагляду протягом 10 днів.
Кожен господар повинен утримувати собаку на прив’язі або в вольєрі, не відпускати на ніч, щороку проводити щеплення проти сказу.
Собака, яка утримується не на прив’язі і не щеплена може привести до зараження сказом членів сім’ї.
Також важливо знати, якщо в населений пункт, у двір забігла лисиця, то неслід з нею допускати контакту, а звернутись до ветеринарного або медичного працівника.
В Україні 75% випадків захворювань на сказ серед людей – це ті хто не звернувся за медичною допомогою після укусу твариною. Тому при кожному укусі твариною необхідно звернутись за медичною допомогою .
Подільський РВП
ДУ « Одеський ОЦКПХ МОЗ »
Як уберегтися від сказу !
( Бесіда )
Ситуація зі сказу серед тварин в районі загрозлива.
Сказ - гостре інфекційне захворювання, яке передається від хворих тварин людям шляхом, укусів, подряпин чи ослинення. Хворіють на сказ всі теплокровні тварини. Найбільшу небезпеку представляють лисиці, коти, собаки, вовки, які хворіють, як в буйній так і в паралітичній формі.
Збудник хвороби - вірус знаходиться в мозковій тканині та слині хворих тварин.
Зараження відбувається при укусах , ослиненнях та при прямому контакті з хворою твариною, також можливе зараження через речі змочені слиною хворої тварини, якщо слина попадає на шкіру де є подряпини, чи на слизові оболонки. Відомі випадки коли людина захворіла внаслідок того , що держала ланцюг у руках, на якому залишилася слина хворої на сказ собаки.
Незвичайна чи агресивна поведінка тварин, як домашніх, так і хижих, майже завжди ознака хвороби.
В місті надзвичайно велика кількість безпритульних тварин, що знаходяться в дворах будинків, на території дитячих закладів, шкіл, біля, магазинів, на автозаправочних станціях . Викликає занепокоєння відсутність настороженості у громадян, особливо дітей, при поводженні з ними. Часто можна бачити, що діти годують та граються з безпритульними тваринами, дорослі також намагаються надавати їм допомогу, лікувати хворих тварин, при цьому отримують укуси, що в окремих випадках можуть коштувати їм життя.
Що треба робити, щоб не заразитися сказом ?
Якщо людину покусала тварина, чи слина хворої тварини потрапила на шкіру чи слизові оболонки, слід негайно промити рану проточною водою з простим милом та терміново звернутися до лікаря.
Коли тварина, що покусала людину має господарів то найкраще її ізолювати та тримати на прив’язі для того, щоб спеціалісти ветеринарної медицини могли спостерігати за станом її здоров’я на протязі 10 діб з моменту укусу. Якщо тварина залишається здоровою та живою, лікування людям не призначається, або в подальшому відміняється.
Не можна в гніві убивати тварину чи виганяти, або завозити в іншу місцевість після того, як вона нанесла укуси.
Мисливці на полюванні повинні діяти дуже обережно, шкіру забитих тварин потрібно здирати в захисних рукавицях.
Однак, якщо тварина яка покусала людину невідома, хижа ( що втекла) чи загинула, то необхідно звернутися до лікарів за призначенням антирабічних щеплень. Щеплення повинні проводитися якомога раніше та коли лікар призначить щеплення проводити їх регулярно, не допускати самовільної відмови та їх перерви. На період щеплень необхідно додержуватися режиму та вимог, що пропонують медики (не вживати спиртні напої, не переохолоджуватися та інше).
Подільський РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ»